Мовознавча година
Мовознавча година
21 лютого 2017 року в Центральній дитячій бібліотеці пройшла мовознавча година «До мови серцем пригорнись», присвячена Міжнародному дню рідної мови. До бібліотеки були запрошені учні 6-7 класів з СШ №2 та ЗОШ №5.
Підготувала та провела цей захід бібліотекар І категорії Ревічева Олена Вікторівна. Діти уважно слухали розповідь про красу і багатство української мови, її мелодійність, чарівність, милозвучність і лагідність. Учні дізнались про те, чому так важливо кожному патріоту України добре знати, розвивати і розмовляти саме своєю державною мовою. У кожного народу є своя мова і для кожного народу вона найрідніша, найдорожча, бо доки народ має мову – є і сам народ, а не стане мови, не буде й народу, тому що мова – основна ознака національності.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходиться під загрозою зникнення. Під час цієї години учні дізналися про дуже важкий шлях становлення української мови та сучасного її міжнародного визнання від давнини до нашого сьогодення, бо тільки з проголошенням незалежності України, наша мова набула таки статус державної. Бібліотекар розповіла дітям про те, як протягом віків відстоював народ свою землю. Коли перемагав, то знову розквітала наука, культура, в містах і селах знову чулася радісна пісня. А коли зазнавав поразки у грізній битві – все занепадало, бо завойовники свою мову, свою культуру і свою владу нав’язували українцям. Важко було зберегти щось своє, але народ плекав рідну мову у піснях, баладах, казках та усній творчості і передавав від роду до роду, щоб не загинула, і як дорогоцінний скарб проносив через усі кривди, які випадали на долю рідної мови.
На різних прикладах бібліотекар доводила дітям, що мова жива і живе. Сьогодні вона стала державною, звучить у світі, її слухають інші народи. Наша мова і пісня чарує тисячі людей своєю щирістю, зігріває любов’ю і теплом, голубить ніжною ласкою, оновлюється і збагачується.
Під час заходу діти активно відповідали на запитання ведучої, відгадували українські загадки, називали прислів’я та приказки, вказуючи на те, що рідна мова виховує людину.
У виконанні Олефіренко Аліни пролунав вірш « Яка ж багата рідна мова», а Луговська Анастасія прочитала вірша « Співай, моя мово, у пісні чудовій». Сердюк Софія продемонструвала майстерність виконання віршів Т.Шевченка, Л. Українки, Ліни Костенко та сучасних авторів.