Життя і смерть в епоху Голокосту
23 січня 2014 року в центральній міській бібліотеці до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту провідним бібліотекарем Вітвіцькою Іриною Миколаївною був проведений перегляд літератури на тему «Життя і смерть в епоху Голокосту», який ознайомив відвідувачів з цією трагічною сторінкою в історії людства.
«При слові «голокост» стає моторошно і холодно», — почала свій виступ Ірина Миколаївна. Вона розтлумачила це слово як «всеспалення», розповіла про жахіття винищення людей за національною ознакою, про табори смерті, обладнані газовими камерами та крематоріями: Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно, Майданек, Ясеновац, Малий Тростенець тощо, роз'яснила, хто були Праведники народів світу. «Найвідомішим місцем масових страт є Бабин Яр, де була розстріляна найбільша кількість людей в Україні, за різними даними — 100-170 тис. чоловік». Вона розкрила читачам всю трагічність подій, що відбулися у Києві у вересні 1941 р., розповіла про пам'ятники, що існують на території Національного історико-меморіального заповіднику «Бабин Яр»: пам'ятний знак дітям, розстріляним у Бабиному Яру, пам'ятний знак «Менора» на честь загиблих євреїв, пам'ятник жертвам нацизму, пам'ятний знак розстріляним у Бабиному Яру.
Хвилиною мовчання всі учасники зустрічі вшанували пам'ять мільйонів жертв Голокосту...
Існує відома думка: «Поки ми їх пам'ятаємо, вони живуть серед нас...». Отже, хай пам'ять живе вічно...
